1. Кобза(сейчас это называется Бива):





"..В середине периода Мейдзи (1868-1912) было написано много легко понятных песен и инструменты были усовершенствованы. В начале периода Тайшо (1912-1926),Satsuma biwa была переделана в Nishiki biwa, которая стала популярна в то время среди женских исполнительниц."

http://en.wikipedia.org/wiki/Biwa

Поглумились немножко реформаторы-сделали старый козачий инструмент "чисто женским..."

Кстати,современная и "старосветская"(типа древняя)украинская бандура,похоже,тоже инструмент,введенный реформаторами относительно недавно:

"На початку 19 ст. *старосвітська* бандура витіснила кобзу. В різний час бандура мала від 7—9 до 20—30, а то й більше струн, виготовлених із жил; пізніше їх обвивали мідним дротом. Великого поширення бандура набула серед українського козацтва. На бандурах грали мандрівні сліпці-бандуристи, які виконували пісні специфічних жанрів — історичні, думи, псальми, канти тощо.

Діатонічна багатострунна бандура- це музичний інструмент з арфоподібним способом гри (без перетискання струн на грифі). Зразок 1840 (помилково датований 1740) року знаходиться у Санкт-Петербурзькій консерваторії під назвою «бандура Недбайла».

Походження назви бандури — з латинської (Пандура) через старопольську (Barduny, i.e. Лютня).
В 17-му сторіччі кобза була популярна в Україні, а з початку XVIII ст. мода на неї прийшла також у аристократичні кола Росії. Саме з метою відмежуватися від «холопської» назви «кобза» у панському середовищі і почали називати її шляхетною та модною західною назвою «бандора» на *латинській манір*. Така назва зафіксована в багатьох польськихьких джерелах 17-го сторіччя, та у царському наказі 1738 року про заснування музичного навчального закладу у м. Глухові. «В польських словниках та описах інструментів бандура тлумачиться як козацька лютня»(О. Фамінцин). Про те, що по містах грають на бандурах, «а селяни… на кобзе», пояснюючи у дужках, що то «рід бандури» сповіщав 1788 р. О. І. Рігельман. Більшість свідків (Бергхольц, Штелін, Беллерман т. ін.) сповіщали про бандуру XVIII ст., як «інструмент схожий з лютнею, але меншій за розміром та за кількістю струн», «тільки ручка дещо коротша», «тон абсолютно схожий з тоном лютні». Отже, мова велася саме про «козацьку лютню» — кобзу. Та поруч існували справжні бандури на «20 і більше струн…на останніх (багатострунних бандурах)не усі струни натягуються уздовж грифа, половина — на самому корпусі»(О. Фамінцин).

Отже, на початку XIX ст., поруч з лютнеподібними існували й багатострунні музичні інструменти, які «українізувавшись», почали зватися бандурами, а виконавці на них — бандуристами."

http://uk.wikipedia.org/wiki/Бандура

Фотографии старых японских кобз из музея:

http://www.flickr.com/photos/peterjr1961/2303526788/in/photostream/

"..Слепые священники на них пели эпос и баллады религиозного или светского характера."

http://www.kampaibudokai.org/Biwa.htm



http://www.swaen.com/item.php?id=10172

продолжение следует...там и гусли и балалайки и сопилки будут..