Текст Сюндюкова http://www.inosmi.ru/translation/226839.html
(Информация об авторе: "Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Співробітник секретаріату Президії Національної академії наук України. Співведучий сторінки газети "День" "Історія та "Я"" (з 1999 р.) та рубрики "Україна Incognita", один із упорядників і автор статей до книги "Україна Incognita", що вийшла у "Бібліотеці газети "День"" 2002 року." http://knyha.com/ukr/authors/?id=6022 )

"Псевдонаучное мифотворчество - это довольно прибыльное,..."

Сюндюков с завистью смотрит на чужой кошель, мечтает таком же, но!

"...весьма опасное..."

... боится что-либо предпринять. Ведь это действие подрывает "моральные нормы" догматиков и считаются в их среде смертельным грехом.

"...и, к сожалению, порой даже почетное занятие интеллектуальных пиратов наших дней."

Сюндюков завидует не только деньгам, но и славе "пиратов". Сухопутная крыса не знает опасностей моря...

"Хотя еще гениальный Франсиско Гойя с блестящим лаконизмом озаглавил один из своих знаменитых офортов: 'Сон разума рождает чудовищ'."

Сюндюков сообщает читателю, что знаком с творчеством Гойи, знает, что его зовут Франциском, видел какие-то репродукции его "Капризов". Это должно бы внушить читателю, что Синдюков не пальцем сделанный! а культурный человек...

"...Тем не менее жизненное пространство, которое отвоевывает себе лженаука, расширяется, подобно злокачественной опухоли, с поистине зловещей быстротой."


Наш критик - соавтор такой "научной" книги (збірнику історичних есе):



"Україна і Росія... Країни, такі близькі одна одній (настільки, що й досі живе і "процвітає" дуже небезпечний міф про одну країну, один народ, одну спільну історію і, отже, логічно продовжуючи, спільну державу), проте водночас такі різні! Чи все ми знаємо про їхнє минуле "спільне" й не зовсім? Чи всі історичні міфи, стереотипи й просто забобони подолано у свідомості українців та росіян? А цей процес є вкрай необхідним і, віримо в це, неминучим!

Книга "Дві Русі" — це друге видання у серії "Бібліотека газети "День"; першим була "Україна Incognita", що побачила світ у вересні 2002 року і викликала непідробний інтерес широких кіл громадськості. Збірник історичних есе, науково-популярних нарисів об'єднаний однією темою: українсько-російські відносини (політичні, військові, культурні) з часів Києво-Руської держави до наших днів. Автори матеріалів, надрукованих у "Дні" останнім часом, прагнули простежити, якими історичними шляхами йшли в майбутнє Русь Київська і Русь Московська. Простежити і дослідити, без жодних упереджень і найменших спроб образити два великі слов'янські народи."
http://knyha.com/ukr/catalog/10610/

Приложился таким "есе":

Ігор СЮНДЮКОВ "Не до конца забвенно будет..." Трагедія Київської держави року 1169-го

Самостивец очень озабочен имперской тенденцией. Не хочет под историческую пяту москалей возвращаться, только в ПАСЕ, и это холуйство именует "исторической наукой". Так и есть:

"...Подобные нелепости далеко не безобидны, особенно на фоне опаснейшего всплеска шовинизма и имперской ностальгии по бывшему Союзу ССР у достаточно значительной части населения Российской Федерации. Тем более велика ответственность истинных, профессионально и этически подготовленных историков - кто, как не они, призваны сооружать своего рода заслон на пути таких мистификаций, далеких от какой бы то ни было науки."


Что с него взять? Сами дальше читайте эту муть...